В день святого Миколая всі дітки чекають на диво, але в всіх бажання різні. Хтось бажає «айфон» а хтось – відчути мамині обійми. Чи хоча б уваги й краплинку тепла, щоб не почуватися покинутим…

Підприємець і громадський активіст, «самодопомогівець» Михайло Чурило спільно з директором благодійного фонду «Промінь надії» Вікторією Волковою не залишили у цей прекрасний день без подарунків діток із Березнянської санаторної школи-інтернату. І великі і малі отримали у подарунок одяг, солодке печиво, іграшки та спортивний інвентар. Саме цих речей, за словами директора школи, Іванни Ромочуської дітки потребують найбільше.

Кожного року пані Іванна намагається зробити все щоб у дні найулюбленішого свята дітей, у закладі панував святковий настрій. Саме тому цьогоріч, у день відвідин їх гостями, які й привезли подарунки для усіх, дітки організували неймовірну виставку від якої неможливо було відірвати очей. А ще – влаштували справжній концерт, де кожен чудово зіграв свою ролль. У хід ішли всі підручні засоби для вистави, креативні вихователі разом з дітками зробили чудові костюми для святкового дійства та разом молилися до Святого Миколая за свою Україну.

В свою чергу Вікторія Волкова уклала угоду, за якою учням старших класів будуть читати лекції з догляду за собою, етикету, психології та ще ряду інших дисциплін, які потрібні кожному у повсякденні, але не входять до шкільної програми.

У зв’язку із ситуацією, яка склалася в Україні люди стали опікуватися більше питаннями забезпечення армії, наближення перемоги. Відтак, значно скоротився потік добрих справ для сиріт, малозабезпечених, одиноких та тих, хто потребує турботи і у мирний і у військовий час. З цього приводу директор школи-інтернату каже: «Ми раді бачити кожного хто долучається до доброї справи адже щирі посмішки та щасливі оченята найвища нагорода.  Особлива подяка пану Михайлу за його чуйність і за те, що не залишився осторонь в такий день.  Дякуємо за його допомогу і підтримку закладу.»

У свою чергу благодійний фонд «Промінь Надії» закликає бути небайдужими до малозахищених. Адже ніхто з нас не знає своєї долі. Тому поспішаймо сіяти добро.


Додати коментар

Захисний код
Оновити