24 листопада, в Ужгородському прес-клубі представили нову концепцію реформування Податкового законодавства в Україні. Розробили її науковці Ужгородського національного університету. Серед їх числа був і керівник ГО “Самодопомога”, доцент кафедри міжнародних економічних відносин, доктор економічних наук Володимир Химинець.

Як розповіли науковці, основні функції податків можна звести до трьох простих речей:

1) Платити мають всі;

2) Прозорість і зрозумілість;

3) Розмір сплати має бути адекватним отриманим доходам.

Основні кроки, які вчені запропонували зробити у реформуванні Податкового кодексу, – скасувати податок на додану вартість та єдиний соціальний внесок, встановити податок на прибуток юридичних осіб у розмірі 12%, зменшити кількість груп підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування до трьох, а частину взагалі звільнити від податків.

 Адже зараз в Україні кількість податків та зборів удвічі більша, ніж у податкових системах найбільш розвинутих країн світу. Це і є одним із факторів тінізації економіки, який ще наприкінці 70-х років зафіксував Артур Лаффер. Ним малось на увазі, що вилучення державою у вигляді податків у платника податку суми доходів в розмірі 40—50 % є межею, за якою ліквідуються стимули до підприємницької ініціативи та розширення виробництва. Ця тенденція спостерігається в Українській економіці сьогодні.

Розпочати реформи необхідно з основних податків та зборів, які «наповнюють бюджет», визначених як міжнародними, так і вітчизняними експертами як такі, що провокують зростання тіньового сектору економіки. Їх є чотири – податок на додану вартість (ПДВ), податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб та єдиний соціальний внесок (ЄСВ).

Такі зміни у податковій системі країни дозволять зробити її прозорою та зрозумілою, а за рахунок зменшення кількості податків та їх розміру виведуть економіку України з тіні та наповнять бюджети всіх рівнів на виведений з «тіні відсоток» – від 35% до 70%.

Разом з цим створиться привабливий інвестиційний клімат для інвесторів, при якому не держава буде залучати інвестора, а самі інвестори будуть бажати вкласти кошти в нашу економіку, а вітчизняні інвестори отримають мотивацію вкладати кошти у власну економіку. Також запропонована реформа податкової системи дасть ефект економії бюджетних коштів за рахунок зменшення штатних працівників контролюючих органів. А тим працівникам контролюючих органів, які будуть в них працювати, виявиться можливість платити зарплату на рівні розвинутих країн, за яку працівник буде працювати, а не отримувати «подання», та не відсиджувати і чекати хабарів.

"70% економіки України тепер – у тіні. Все через те, що основні принципи і функції оподаткування порушені. Ми пропонуємо внести такі зміни в оподаткуванні, аби підприємці не ховалися та чесно все сплачували", – зауважила викладач кафедри обліку й аудиту Вікторія Слюсаренко.

 Ужгородський активіст Денис Ман розповів, що концепція, яку розробили науковці, – це крок до зміни економічного становища України. За словами Дениса, законодавство має створюватися саме таким чином: спочатку фахівці розробляють базу, а потім влада втілює її в життя, – повідомило видання “Про Захід”.

 Підсумував сказане і експерт з питання реформування податкової системи Володимир Химинець.

У своєму виступі він зупинився на значенні розподільчої функції податків. Для того щоб пересічний громадянин уявив собі механізм розподілу грошей в державній скарбниці Володимир навів такі цифри:

 «Уявімо собі що ми сплатили одну гривню податку. Що з нею відбувається? Іде так званий процес розщеплення – частина з неї лишається місцевому бюджету (в нашому випадку міському) а частина прямує до загальнодержавного бюджету. Цей процес комп’ютеризований і втручання людського фактору виключено – гроші в «автоматі» побігли далі по різних рахунках з довгими назвами-кодами. Так от, в місцевому бюджеті з цієї гривні лишається 30 копійок! Решта іде «нагору»! З цієї «долі» місто має утримувати органи влади, медицину, освіту, комунальне господарство та ще й розвиватися! Але цілком природно, що пересічного платника податків цікавить саме його будинок, вулиця, місто, наявність ліків в місцевій лікарні, харчування в дитячому садочку, комунальний транспорт тощо.

 Зрозуміло, що державний бюджет несе на собі також значні видатки – це і міліція, армія, прокуратура, судова система, наука, вища освіта і багато іншого. Гроші з державного бюджету розподіляються Верховною Радою України на подання Кабінету Міністрів України.

Така ситуація складалася роками і сьогодні не влаштовує органи місцевого самоврядування по всій державі які вимушені з протягнутою рукою стояти за подачками з Києва. Корінь політичних проблем в державі полягає на сам перед в несправедливому розподілі фінансів між бюджетами. Недарма в економічній політиці є таке твердження: «Попереду політики завжди ідуть економічні інтереси». На мою думку, багато чого в нашій країні вдалося би уникнути сьогодні, якби влада вчасно усвідомлювала важливість проведення процесів децентралізації як політичної так і економічної.

Що пропонується? Разом з проведенням політично-адміністративної реформи органів місцевого самоврядування провести фінансову «децентралізацію». Таким чином, щоб 70% залишалося на місцях і лише 30% йшло «нагору», одночасно з перепідпорядкуванням деяких державно-управлінських функцій. Так, місцеві органи влади мають утримувати місцеву міліцію, з правом затвердження керівників вказаних підрозділів, також пропонується надати право депутатам місцевих органів влади затверджувати голів місцевих судів і інших соціально-важливих гілок влади – що дасть можливість громаді контролювати «якість» цих служб. 

Всі ці кроки дадуть змогу не тільки фінансово укріпити місцеве самоврядування, платникам податків відчути реальний ефект від сплачених грошей на місцях, але буде мати і інший – «парадоксальний» ефект – викорінення корупційної практики у Верховній Раді. Державний бюджет, що несе сьогодні в собі левову частку фінансів, втратить інтерес з боку депутатів Верховної Ради як джерело самозбагачення, адже брати не буде звідки – він скоротиться наполовину. А якщо поруч з цим відмінять депутатську «недоторканість» то українській парламент раз і назавжди позбавиться таких представників як олігархи та місцеві «князьки».

Саме таких реформ від нашого політичного істеблішменту очікує весь українській народ і цивілізований зовнішній світ. Нам чітко дають зрозуміти – без процесів децентралізації, без боротьби з корупцією допомоги нам не отримати.» – пояснив голова правління ГО «Самодопомога Закарпаття», доктор економічних наук Володимир Химинець.

 Щодо більш масштабного обговорення концепції реформ, то воно заплановане на 3 грудня. Саме тоді у ректораті УжНУ відбудеться Перша Міжнародна науково-практична конференція з наукового реформування. 

Олеся Ткачук

Додати коментар

Захисний код
Оновити