У «Самодопомогу Закарпаття» старший солдат військової служби за контрактом Микола Копчанський прийшов сам. Але спочатку була війна. АТО, полон, визволення і повернення у рідний Ужгород.

 

Про це Микола розповідає тихо, але охоче. Військова служба йому подобається, служить він, як то кажуть, «від душі». Як і багатьох контрактників – кілька місяців тому його перекинули в зону АТО. Луганськ. Історія бійця – варта окремої розповіді, та наразі не про це. Війна, бої і полон. З якого його нещодавно повернули завдяки зусиллям нардепа Валерія Пацкана, іншим політичним гравцям, які уміло домовляються з сеператистами про обмін полоненими і визволяють наших хлопців. Миколу теж обміняли.

17 липня він, разом із двома своїми побратимами прибув до рідного Ужгорода. Троє військовослужбовців, звільнених з полону терористів, повернулися в Ужгород. Військові перебували у полоні під м. Щастя на Донбасі близько місяця.

 Всі ЗМІ краю, і навіть деякі центральні, опублікували фото звільненого з полону військовослужбовця в/ч 1778 Миколи Копчанського. А далі – невелика відпустка і повернення до служби за контрактом. От тільки… виявилося, що проблеми солдата є проблемами самого лише солдата. Все обмундирування, спорядження Микола втратив на війні. Воно просто зносилося в бойових умовах, щось було відібрано у полоні, щось згоріло. І, виходить, служити зараз бійцеві немає в чому. Ані форми, ані берців, не кажучи вже про інші «дрібнички» типу білизни.

До рук Миколі потрапила газета, що є друкованим вісником «Самодопомоги Закарпаття» «Народний контроль у дії». Як пояснює сам 20-річний солдат, «…я побачив, що у організації перебувають самодостатні успішні люди, як б мені могли, ймовірно, чимось допомогти.» З цією думкою і прийшов у офіс ГО на вул.Мукачівську, 65.

У суботу 4 жовтня старшого солдата Миколу Копчанського обмундировували «усім миром». У ТЦ «Адамс» для бійця купили:

-          Балаклави літню і зимову;

-          Шкіряні берці;

-          Утеплений бушлат;

-          Польовий костюм;

-          Армійський светр;

-          Термобілизну;

-          Плащ-палатку «Пончо»;

-          Армійський рюкзак;

-          Теплі стельки;

-          В’язану шапку;

-          НАТОвські берці.

Частину вартості оплатили активісти «Самодопомоги Закарпаття», а частину – директор ТЦ «Адамс» Сергій Свида. Який, до речі, знаючи про реальні справи «самодопомогівців», готовий до них приєднатися і стати частиною команди.

Забезпечений новим обмундируванням солдат Микола Копчанський сфотографувався на згадку з активістами, які його «одягали»: Володимиром Химинцем, Русланом Чорнаком, Василем Губковичем, Ярославом та Романом Андрусями та Сергієм Свидою і пообіцяв розповісти про свою службу і перебування у полоні окрему історію. Часу за чаєм і кавою, якими «обмивали» обновки вистачило тільки аби дізнатися про намір хлопця і далі захищати Україну і відчути тепло дружнього плеча й гарячого серця.

Додати коментар

Захисний код
Оновити