Як стати особливим? Як виділитися серед сотень інших людей? Зізнаймося, кожен із нас хоч раз, але задавав собі це питання. Насправді корінь відповіді криється у людях, бо так чи інакше мова йде про них. І обираючи ті чи інші дії особа хоче бути корисною, хоче, аби її любили і цінували. Отакі прості істини.

 Аби не впадати у полеміку, перейдемо до суті нашої розповіді. Прості люди. Простий двір. Проста допомога. І тільки разом.

Багато років дитячий майданчик на Собранецькій нагадував сотні таких же ужгородських дворів. Із розвалом совка до нього нікому не стало діла. ЖРЕРи то, звісно, залишилися, але чомусь вічно бездіяльні, з нестачею коштів, скаргами і тонною проблем. Чиновники про людей, здається, теж забули..

Одним із небагатьох проблему побачив чи радше відчув місцевий приватний підприємець Василь Губкович, «самодопомогівець» і людина з активною життєвою позицією. Чоловіка «болів» такий стан речей і він вирішив самостійно взятися за справу.

Річ у тім, що пан Василь проживає зовсім поруч, за якихось 200 метрів. Каже, вирішив допомогти, бо вже не міг щодня проходити повз цей занедбаний двір.
Тож саме з його подачі та за його ж фінансування активісти ГО «Самодопомога Закарпаття» влаштували суботник у дворі будинків по вулиці Собранецька 118, 120, 124, що в Ужгороді.

Читати тут

Взагалі така ідея для пана Василя не була зовсім новою, адже до того він уже допомагав відновлювати інший дитячий майданчик у цьому ж районі. А потім раптом усвідомив, що і цей двір потребує допомоги.

Особливо ж обурило підприємця те, що депутати, які пройшли до міської ради по цьому округу, анічогісінько не зробили для місцевих людей за той період часу, відколи дісталися до влади.

Взагалі подібна допомога людям у практиці Василя Губковича далеко не перша, тож одного лише відновлення двору виявилося замало. На спільній нараді з іншими «самодопомогівцями» раптом виникла ідея поділитися своїм ентузіазмом з більшою кількістю людей. І коли ж це зробити легше, як не у еру Інтернету?

Отак і народився цей соціальний відеоролик.

Авторами сценарію стали двоє друзів - сценарист і режисер В'ячеслав Єгоров та журналіст Олександр Попович, котрі виросли у одному дворі, можливо, навіть схожому на цей.
В'ячеслав Єгоров каже, навіть вигадувати нічого не довелося. Просто зафільмували те, як втілюється у життя мрія будь-якої дитини.

В цьому є велика доля правди, адже діти у ролику просто надзвичайні. Вони із превеликим задоволенням брали участь у зйомках, тоді як дорослі до цього поставилися із деякою осторогою. Малі ж поводилися немов справжні актори!
До слова, організувати зйомки попри те, що професійних акторів було небагато, зовсім не склало труднощів. Люди хотіли бачити свій двір красивим.

Це ж підтвердив і актор Анатолій Рошко, котрого у ролику можна побачити у ролі звичайного депутата.
Kaже, на зйомках сталася така ситуація. «Самодопомога Закарпаття» приводила до ладу місцевий двір і попросила його зіграти роль депутата. Люди ж просто брали участь у відновлювальних роботах і автоматично підіграли актору. Тож все вийшло абсолютно природно.

На свою міні-роль пан Анатолій погодився неспроста. На його думку, в Україні зараз така ситуація, коли люди просто не вміють згуртовуватися. Натомість всіх питаннях варто було б вирішувати всі проблеми гуртом.
«Я давно знаю цю організацію і тому сам підтримую ці ідеї. Зараз треба згуртовуватися людям і, неважливо стосуватиметься це вирішення якихось юридичних питань чи банального наведення порядку у власних дворах. Люди мусять вирішувати все разом, бо якщо вони будуть чекати, що хтось вирішить за них, то вони глибоко помиляються, адже той комуністичний лад, який існував раніше, вже точно не повернеться», - наголосив Анатолій Рошко.

До своєї негативної ролі актор віднісся з розумінням. Каже, що середньостатистична людина просто не може ставитися інакше до можновладців, котрі всі останні роки грабували країну і фактично залишили її на грані зникнення.
До слова, у процесі зйомок повз майданчик проїжджали два депутати. Вони чомусь не виявили бажання взяти участь у спільній праці, хоча мешкають у цьому ж районі. А от місцевий ЖРЕР на побачене таки зреагував і взявся вичищати з двору сміття. Місцеві мешканці зміни також підтримали.

Отак з хорошої ідеї, а також 5-6 годин роботи людей та знімальної групи і народився цей відеоролик. Як його сприймати, як розуміти вирішить для себе кожен самостійно. Втім підвести риску під всім сказаним вище хотілося б словами режисера В'ячеслава Єгорова:

«Люди насправді дуже втомилися. Настільки, наскільки ми втомилися, це просто неможливо. І коли ми збираємося разом, гуртуємося, як мінімум виникає відчуття, що ти є вдома. По-іншому ніяк. Це ніби спосіб захисту, як коли ми обіймаємося. Тобто це абсолютно нормальна захисна реакція на реальність.».

Додати коментар

Захисний код
Оновити