В Ужгороді починають боротьбу зі злодіями, які цуплять каналізаційні люки.

Певно, ви не дуже часто здаєте металобрухт, але якщо все-таки траплялося, то знаєте: кілограм заліза коштує близько 2 гривень. Коли ж спробувати «реалізувати» 70-80-кілограмовий каналізаційний люк, то вийде пристойна сума.

 

Вигоду від крадіжки люків в Ужгороді прорахувало вже чимало недобросовісних містян. Більше того, свої бізнес-плани вони активно втілюють у життя, залишаючи нам тільки дірки на дорогах…

Добре, коли ті дірки помітить якийсь хороший дядько, і встромить туди гілляку, аби й іншим було видно небезпеку. А якщо не помітить або гілляки поряд не виявиться? Знаєте, що стається? Ось, наприклад, у березні цього року на багатьох інформаційних ресурсах Закарпаття з’явилося повідомлення від рятувальників, про те, як вони витягували з каналізаційного колодязя песика. Влітку 2012 на Генерала Свободи у відкритий люк впала жінка. На щастя, відбулася легкою травмою ребер та переляком. Ще раніше, у 2009 році, у Минаї (Ужгородський район) у колодязі опинився кінь. А про автомобілі, які теж натрапляли на каналізаційні дірки, і, як результат, їхні водії витрачали колосальні кошти на ремонт машин – вже мовчимо…

Є в Ужгороді вулиці більш небезпечні – такі, де крадіжки люків стаються рідко. У рейтингу ж «найдірявіших» – Лавріщева, Гагаріна, Володимирська… Наприкінці минулого року (у листопаді) в місті працювала спеціальна оглядова комісія, яка виявила відсутність 522 кришок та решіток. З того часу, звісно, кількість каналізаційних ям зменшилася, бо завдяки зверненням деяких активістів, на цю проблему час від часу реагують. Але роботи ще багато, і варто визнати, що вона буде марною, поки тут не почнуть ефективно боротися із нахабними крадіями люків.

Саме ефективно, адже спроб Ужгород робив вже багато: у 2011 хотіли запровадити винагороду за інформацію про викрадачів люків, у 2013 планували встановлювати пластмасові кришки, пізніше – закуповувати «антивандальні» люки, зняти які можна лише за допомого спеціального ключа (один такий люк коштує близько 3 тисяч гривень)…

Бачимо, що реальних результатів від цих спроб поки немає. Щодня кожен із нас ризикує потрапити в аварію, вивести з ладу автомобіль, покалічитися сам… І поки ми не організуємося і не почнемо щось робити, закарпатські сайти далі сповіщатимуть про неприємні випадки, які трапилися через відсутність люків…

З огляду на безрезультатність потуг змінити будьщо у цій проблемі, перейнятися нею все менше і менше охочих. Утім, рішуче налаштовані сміливці, у яких «свої методи» таки знайшлися.

Як розповів співголова ГО «Самодопомога Закарпаття» Володимир Химинець, саме ця громадська організація, налаштована на те, щоб зробити життя городян кращим силами самих городян, береться за вічне питання каналізаційних люків і зливних решіток, з тим, щоб «закрити» його назавжди. У прямому і переносному сенсах. Активісти готові стати на сторожі цієї проблеми, зайнятися нею щільно і активно. Аж до пошуку і покарання винуватців ситуації, що склалася. А відтак – відновлення «дірявих» ділянок міста, наведення ладу у системі люків, навчання мешканців міста тому, як не допустити наступних крадіжок.

Про перші результати цієї роботи читайте ТУТ 

Додати коментар

Захисний код
Оновити