Проблеми ужгородців суто побутового зхарактеру, що пов’язані з експлуатацією багатоповерхівок, у яких живе абсолютна більшість городян – традиційні. Бо ж житлофонд ветхий і зношений, грошей у ЖРЕРів на системний ремонт – немає. А з проблемами люди зустрічаються щоденно. І часом ці проблеми допікають так сильно, що просто у відчай можна впасти від, начебто безвихолі.

 

Утім, ті з городян, які вже знають про існування громадської організації «Самодопомога Закарпаття», не опускають рук і звертаються до активістів, які мають великий досвід і арсенад засобів для спілкування із ЖРЕРами та й іншими установами, які дуже часто працюють за принципом «походять до нас і відчепляться».

Так, наприклад, нещодавно, в юридичний відділ ГО «Самодопомога Закарпаття» звернулися мешканці будинку №31, що на вул. Грушевського в Ужгороді. Ось на що вони поскаржилися:

«Упродовж тривалого часу, кожні 3-4 місяці, у підвалі під’їзду №5 стається витік каналізаційних стоків. Це супроводжується нестерпним смородом, антисанітарними умовами та виникненням великої кількості комарів у під’їзді, квартирах першого поверху та прибудинковій території. Співробітниками ЖРЕР №5 вчасно не виконується чистка каналізаційної системи та її поточний ремонт, не кажучи вже про капітальний».

Ще 28 листопада 2013 року мешканцями будинку в ЖРЕР була подана заява щодо виклику повноважного представника і складання акту-претензії про здійснення ремонту. Проте її проігнорували, а мешканці змушені були в черговий раз викликати автомобіль-септик з водоканалу, для чистки підвалу від нечистот, які буквально душать увесь будинок. Натомість, у відповіді було зазначено, що будинок, зданий в експлуатацію ще в 1971 році, потребує комплексного капітального ремонту із заміною мереж, а поточним утриманням тут не зарадиш. І взагалі заборгованість по будинку більше 27 тисяч гривень, а у всьому, начебто, винні ганчірки, пакети та памперси, вкинуті в систему.

 «Каналізаційна війна» довгий час тривала на папері: скарги подавалися до різних владних структур, мешканці отримували у відповідь формальні відписки, але усувати проблему так ніхто і не збирався.

ГО «Самодопомога Закарпаття» вирішила стати на захист інтересів громади міста. Юристи організації склали офіційні звернення в.о. мера міста Віктору Щадею, інспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області, а ЖРЕР №5 попросили надати всю інформацію та належним чином завірені копії документів (рішень, розпоряджень, вхідна та вихідна документація, протоколи, договори, акти виконаних робіт тощо), відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», що підтверджують дані про виконання Комунальним підприємством «Житлово-ремонтно-експлуатаційний район №5» своїх зобов’язань в сфері надання житлово-комунальних послуг жителям будинку по вулиці Грушевського, 31 міста Ужгород за період 2009-2014 років.

Нарешті, 16 травня було проведено комісійне обстеження технічного підвалу, за участі спеціалістів із вищезазначених структур. В результаті працівники КП ЖРЕР №5 провели прочистку і промивку труб, забезпечили стік води з 5,6 під’їздів до дренажної системи, а КП «Водоканал м.Ужгород» прочистило труби зовнішніх каналізаційних мереж і, певний час підвал був сухий.

Утім, як виявилося, така тривала паперова «війна» вирішила проблему тимчасово. Бо навідавшись у будинок всього через місяць після здійснених робіт, і поспілкувавшись з мешканцями під’їзду №5, у якому проблема з витоком нечистот у підвал є найгострішою і найвідчутнішо, ми з розчаруванням почули, що ситуація поступово повертається до стану «як і було». Тож, як виглядає, ужгородці мусять розуміти, що «самодопомогівці» долучаються до вирішення їхніх проблем, але й самим городянам слід виявити громадянську свідомість, сплатити за комунпослуги й починати вирішувати проблему системно – замінювати зношені комунікації й труби. А надійну юридичну, моральну підтримку і хороших друзів, які допоможуть – вони вже мають.

Наостанок зазначимо, що будинок включений до програми підтримки ОСББ і якщо мешканці зберуть 16,4 тисячі гривень (10% загальної вартості) то їм поремонтують навіть старий дах. Але це вже зовсім інша історія…

Олеся Шевченко, Олекса Петровський

Додати коментар

Захисний код
Оновити